Головний клубний турнір Європи, Ліга чемпіонів УЄФА, щорічно об’єднує еліту європейського футболу. Від першого розіграшу у сезоні 1955/56 і до 1992 року він був відомий як «Кубок європейських чемпіонів». У сезоні 1991/92 відбувся перший ребрендинг: запровадили груповий етап, а також презентували знамениті гімн та емблему. З сезону 1992/93 турнір функціонує під сучасною назвою.
Історичний екскурс
Кубок європейських чемпіонів було засновано в 1955 році за пропозицією французького спортивного журналіста та редактора L’Équipe Габріеля Ано.
Змагання стартували у сезоні 1955/56 як класичний турнір на виліт, де доля кожного раунду вирішувалася за підсумками двох поєдинків. Правила були жорсткі: до 1992 року право боротися за трофей мали виключно національні чемпіони та чинний володар Кубка європейських чемпіонів.
З сезону 1991/92 формат змагань зазнав змін — до нього було додано груповий раунд. Наступного року турнір змінив назву на Лігу чемпіонів. Далі відбулося кілька змін у структурі кваліфікації та груп.
З сезону 1997/98 до участі почали допускати команди, які посіли другі місця у провідних європейських лігах (згідно з таблицею коефіцієнтів УЄФА). Система кваліфікаційних раундів була перебудована так, аби чемпіони країн з низькими коефіцієнтами розпочинали боротьбу раніше, а клуби з ліг з високим рейтингом вступали у гру пізніше. Наразі країни з найвищими коефіцієнтами можуть делегувати до Ліги чемпіонів до чотирьох клубів.
На міжнародній арені існувала така традиція: з 1960 по 2004 рік чемпіон Європи грав з володарем Кубка Лібертадорес за Міжконтинентальний кубок (нині не існує). Тепер же переможець Ліги чемпіонів представляє Європу на Клубному чемпіонаті світу ФІФА.
Регламент турніру
Турнір Ліги чемпіонів структурований у три основні фази:
1. Кваліфікація. Складається з кількох етапів: три кваліфікаційні раунди, раунд плей-оф.
2. Етап Ліги (основний). Тут змагаються 36 команд.
3. Плей-оф (вирішальна стадія). 24 найкращі команди переходять до цього етапу, де шляхом матчів на вибування визначають двох фіналістів, які зустрінуться у вирішальному матчі Ліги чемпіонів.
Трофей
Кожен рік тріумфатор отримує від УЄФА Кубок європейських чемпіонів. Проте, починаючи з сезону 1968/69, з’явилася унікальна можливість: команда могла залишити трофей собі навічно, якщо вигравала його п’ять разів загалом або три рази поспіль!
А ось із 2009 року правило змінилося! Оригінальний Кубок тепер завжди зберігається в УЄФА. Команда-переможець отримує лише ідеальну копію трофея, проте її назва, звичайно ж, буде вигравійована на цій копії!
Ці клуби здобули право залишити Кубок європейських чемпіонів у себе назавжди, завдяки своїм видатним досягненням:
• «Реал Мадрид» — 1967 рік (шість перемог).
• «Аякс» — 1973 рік (три титули поспіль).
• «Баварія» (Мюнхен) — 1976 рік (три титули поспіль).
• «Мілан» — 1994 рік (п’ять титулів загалом).
• «Ліверпуль» — 2005 рік (п’ять титулів загалом).
Можливість довічно зберігати трофей існувала до 2009 року, далі була введена нова система нагородження.
