Ерік Стаал вже легендарний гравець НХЛ, який запам’ятався виступами за клуб Кароліна Гаррікейнс.
Канадський хокеїст, центральний нападник Ерік Крейг Стаал народився 29 жовтня 1984 року у місті Тандер-Бей, провінція Онтаріо. Є володарем Кубку Стенлі 2006 року у складі «Кароліни Гаррікейнс». В 2007 році отримав титул чемпіона світу, а в 2010 році у складі збірної Канади став олімпійським чемпіоном. Також є членом «потрійного золотого клубу».
Ерік має трьох молодших братів, які також є хокеїстами. Марк разом з Еріком грав у «Флориді», Джордан виступав за «Кароліну Гаррікейнс», а молодшого брата Джареда було задрафтовано «Фінікс Койотс» в другому раунді в 2008 році. Він зіграв два матчі в НХЛ за «Кароліну Гаррікейнс» в сезоні 2012/13.
Клубна кар’єра
Кар’єра Еріка Стаала розпочалася у юніорській лізі Онтаріо, де він провів три сезони за «Пітерборо Пітс» (185 матчів, 209 очок). На драфті НХЛ 2003 року його під другим номером обрала «Кароліна Гаррікейнс». Хокеїст одразу закріпився в основному складі, провівши дебютний сезон (81 матч, 31 очко) і взявши участь у Матчі молодих зірок. Через локаут наступний рік Ерік відіграв у фарм-клубі.
Сезон 2005/06 став тріумфальним: Стаал, як один з лідерів, допоміг «Кароліні» здобути Кубок Стенлі (28 очок у 25 матчах плей-оф). Після цього клуб підписав з ним трирічний контракт на 13,5 мільйонів доларів США. У наступні роки він двічі представляв збірну Сходу на Матчі всіх зірок НХЛ і одного разу був визнаний найціннішим гравцем (MVP). Влітку 2009 року Стаал уклав з «Ураганами» семирічну угоду на суму 57,5 мільйонів доларів США.
Напочатку 2010 року був призначений капітаном свого клубу «Кароліна Гаррікейнс».
В лютому 2016 був обміняний в «Нью-Йорк Рейнджерс».
Після закінчення контракту уклав договір терміном на три роки з «Міннесота Уайлд».
Сума контракту становила 10,5 мільйонів доларів США.
Ерік Стаал провів 1000-й матч в НХЛ 2017 року, а в сезоні 2017/18 втретє закинув понад 400 шайб. У грудні 2019-го хокеїст досяг позначки 1000 очок у регулярних сезонах НХЛ. Після обмінів у «Баффало» та «Монреаль» (2020-2021) Ерік пропустив сезон 2021/22.
Влітку 2022-го Стаал приєднався до брата Марка у «Флориді Пантерз», зігравши свій 1300-й матч. У грудні 2022 року він зробив 600-ту передачу, а в лютому 2023-го закинув 450-ту шайбу, увійшовши до топ-75 найкращих бомбардирів ліги. Того ж сезону він дійшов до фіналу Кубка Стенлі.
У липні 2024 року, зігравши 1365 матчів та набравши 1063 очки, Ерік Стаал офіційно завершив кар’єру, підписавши одноденний контракт із «Кароліною», яка у січні 2025 року вивела з обігу його дванадцятий номер.
Міжнародна кар’єра
Ерік Стаал дебютував за збірну Канади на Чемпіонаті світу-2007 у Москві, де разом з братом Джорданом здобув золото (10 очок на турнірі). На ЧС-2008 він виграв срібло.
У 2010 році на Зимових Олімпійських іграх у Ванкувері Стаал завоював олімпійське золото (1 гол, 5 передач), увійшовши до «Потрійного золотого клубу» (23-й гравець).
На ЧС-2013 був капітаном, але отримав травму в чвертьфіналі. У 2002 році 37-річний Стаал взяв участь в Олімпіаді в Пекіні, де його команда програла Швеції у чвертьфіналі.
